«Разом ми сильні й незламні»: Предстоятель ПЦУ зустрівся з волонтерами у Львові
У межах Першосвятительського візиту до Львова Блаженнійший Митрополит Епіфаній подякував волонтерам за підтримку України та нагородив учасників духовного і гуманітарного служіння.
Церковні нагороди отримали волонтери, які допомагають відновлювати українську присутність на Святій Горі Афон
19 травня 2026 року під час Першосвятительського візиту до Львова Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній провів особливу зустріч із волонтерами ініціативи «Пташки Перемоги» — людьми, які у час війни поєднали допомогу українським захисникам із духовним служінням та підтримкою української присутності на Святій Горі Афон.
У зустрічі взяли участь митрополит Львівський Макарій, митрополит Львівський і Сокальський Димитрій, духовенство та активні учасники волонтерського руху. Подія стала ще одним свідченням того, як українське суспільство у роки великої війни вчиться об’єднувати віру, жертовність і любов до Батьківщини.
Особливим моментом заходу стало вручення церковних нагород волонтерам, які долучилися до відбудови українськомовної Келії на Святій Горі Афон. У час, коли Україна бореться не лише за території, але й за власну духовну суб’єктність у світі, така праця набуває символічного значення.
Йдеться не лише про відновлення стін чи побутових умов. Йдеться про повернення українського голосу на Афоні — у місці, яке століттями було одним із духовних центрів православного світу. І саме волонтери, звичайні українці, стали частиною цієї великої справи.
Звертаючись до присутніх, Предстоятель Православної Церкви України особливо наголосив на силі єдності українського народу в умовах війни.
«Найперше висловлюю вдячність захисникам Батьківщини, а також дякую кожному, хто долучається до доброї справи, адже разом ми єдині, сильні й незламні. Коли ми гуртуємося, то стаємо великою рушійною силою, здатною долати труднощі та наближати нашу перемогу», – сказав Митрополит Епіфаній.
Ці слова сьогодні звучать особливо глибоко. Бо волонтерство в Україні давно перестало бути просто допомогою. Воно стало формою національного служіння. Поки одні тримають фронт зі зброєю в руках, інші тримають тил, підтримують поранених, допомагають переселенцям, збирають кошти для армії та зберігають духовну опору суспільства.
Символічним завершенням зустрічі став подарунок для Предстоятеля — ручка, виготовлена протезованими українськими захисниками. У цьому жесті — вся сучасна Україна: біль війни, людська незламність і здатність навіть після важких втрат творити нове життя.
Ця зустріч у Львові стала не просто офіційною подією. Вона перетворилася на свідчення того, що українська Церква, волонтери та народ сьогодні залишаються єдиними у головному — у служінні правді, свободі та перемозі України.