Світло молитви в темряві війни: слово Епіфанія
У день скорботи Предстоятель Церкви закликає до молитви за закатованих і страчених.
Молитва як духовна зброя проти імперії зла

«У Бога немає мертвих»: роздуми Митрополита Епіфанія в День вшанування памʼяті полеглих захисників України
28 липня 2025 року в Україні вперше на державному рівні відзначається День вшанування памʼяті захисників і захисниць України, учасників добровольчих формувань та мирних громадян, які були страчені, закатовані або загинули в полоні. Цей день став духовною віхою для всієї української спільноти, для Церкви Христової, яка несе свій голос до небес у молитві за невинно вбитих.
Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній, звертаючись до пастви, наголосив: «Ми не маємо права мовчати, коли зло чинить беззаконня. Ми не маємо права забувати, коли мучать, катують і вбивають найкращих з-поміж нас. Але головне — ми не маємо права не молитися. Бо молитва — це не лише акт пам’яті, це свідчення безсмертя душі, акт любові та віри в справедливий Божий Суд».
Він зазначив, що жорстока російська війна проти України — це не лише боротьба за території, це війна за істину, за гідність, за саме право бути. «Коли людей знищують тільки за їхнє походження, мову, любов до свого краю, — це не просто вбивство, це знищення Божого образу», — підкреслив Митрополит.
У цей скорботний день Предстоятель Православної Церкви України закликав до особливої молитви за тих, хто пройшов через пекло катівень, хто був страчений чи закатований, хто відійшов у вічність із надією, але без прощального слова до рідних.
«Ми не знаємо всіх імен, ми не бачили всіх облич, але Бог знає кожного. Ніхто не забутий у Ньому», — додав Його Блаженство.
Молитва — це наш духовний спротив і наш спосіб обійняти душу того, кого не повернути. Це тиха сльоза любові матері, яка стоїть перед іконою. Це стогін серця, що шукає відповіді, і крик душі, яка не згодна з несправедливістю.
«Ми віримо, що Господь, Який зійшов у пекло, щоби вивести душі праведників, і нині не мовчить, а готує Суд над тими, хто сіє смерть і жах. І кожному катові, кожному вбивці буде відплачено — не лише людським правосуддям, а Вічною Правдою Божою», — наголосив Митрополит Епіфаній.
Україна сьогодні — це не просто держава. Це хрест і воскресіння народу. І кожен полеглий — це зерно, з якого проростає вільне майбутнє. Церква — поруч. Вона молиться, страждає, бореться і не мовчить. Вона — голос вічності посеред тимчасового болю.

