У своєму зверненні Митрополит підкреслив, що українські жінки є прикладом віри та незламності у складні часи.

Предстоятель ПЦУ відзначив духовну силу українського жіноцтва

У день, коли Православна Церква вшановує подвиг жінок-мироносиць, у центрі уваги знову постає тихе, але незламне служіння, яке змінює світ. І саме до цього служіння звернувся у своєму слові Митрополит Епіфаній, вітаючи українських жінок із їхнім духовним святом.

У своєму зверненні Предстоятель ПЦУ підкреслив, що сучасні українські жінки є живим продовженням євангельського прикладу мироносиць. Їхня віра, відданість, щоденна турбота про ближніх, здатність підтримувати навіть у найважчі часи — усе це є свідченням глибокої духовної сили, яка часто проявляється не в гучних вчинках, а у щирій любові та жертовності.

Митрополит нагадав, що жінки-мироносиці не прагнули чуда — вони йшли виконати свій обов’язок, незважаючи на страх і труднощі. Саме ця простота і вірність стали причиною того, що вони першими почули звістку про Воскресіння. У цьому, за словами Предстоятеля ПЦУ, криється важливий урок і для сучасної людини: робити те, що залежить від нас, не зупиняючись перед перешкодами, довіряючи решту Божому промислу.

Особливе місце у зверненні було відведене українському жіноцтву в умовах війни. Митрополит Епіфаній висловив щиру вдячність жінкам, які сьогодні несуть на собі величезний тягар відповідальності: служать у війську, рятують поранених, займаються волонтерством, підтримують родини та зберігають духовну стійкість суспільства.

Це служіння, підкреслив він, є не менш важливим, ніж подвиг на передовій, адже саме воно формує внутрішню силу народу. І водночас — це продовження тієї самої місії, яку колись виконували жінки-мироносиці: бути поруч, підтримувати, нести світло віри навіть у темряві.

У завершенні свого слова Предстоятель подякував кожній жінці, яка знаходить сили для молитви, для турботи, для любові. Владика побажав, щоб приклад жінок-мироносиць і надалі надихав українських жінок на служіння, а Божа благодать зміцнювала їх у всіх життєвих обставинах.

Це звернення стало не лише привітанням, але й глибоким духовним нагадуванням: справжня сила — у вірності, любові та щоденному добрі.

ДЖЕРЕЛО