15 серпня 2026 року, у свято Успіння Пресвятої Богородиці, у Києво-Печерській лаврі відбулася урочиста державно-церковна церемонія. Захід присвятили 975-літтю заснування Свято-Успенської Києво-Печерської лаври. Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній звернувся до учасників урочистостей зі словом. Священноархімандрита Лаври супроводжували архієреї та духовенство Православної Церкви України. Нижче публікуємо повний текст промови Предстоятеля.

Вельмишановний пане Президенте Володимире Олександровичу Зеленський!

Шановне святочне зібрання та почесні гості! Дорогі владики, отці, брати і сестри!

В день престольного свята Успенського собору, головного храму Києво-Печерської лаври, ми урочисто вшановуємо особливу дату – її 975-ліття. Тут, на благословенних пророчим словом апостола Андрія Первозванного Київських горах, як плід Хрещення України-Руси і зробленого нашими предками цивілізаційного вибору належати до родини християнських народів Європи, від одного зерна народилася колосиста духовна нива нашої Лаври.

Від зерна Антонієвого подвигу до великої Лаври

Зерном цим був преподобний Антоній, який за велінням наставників повернувся зі Святої Гори Афон, щоби за вивченими там правилами і традиціями започаткувати місце молитви і подвигів тут. Як зерно закопують у землю, щоби воно проросло і дало плід, Антоній також вирішив подвиг свій нести під землею, в печері. Аби ніщо зовнішнє не відволікало його від служіння Богові.

Побожне життя Антонія стало притягувати до себе нових послідовників. І так поступово малий печерний монастир виріс у велику Лавру – унікальну святиню, з якою пов’язані імена понад 130 святих.

Лавра як свідчення глибини української ідентичності

Своєю історією Київська Лавра є наочним свідченням тієї глибини духовного коріння, якої сягає наша українська ідентичність. Адже саме тут, окрім духовних подвигів, творилося українське літописання – тут працював і спочиває тілом у печерах преподобний Нестор. Тут ніс подвиг преподобний Аліпій – видатний митець-іконограф. Тут спочивають будівничі величного соборного храму Успіння. Тут ніс подвиг перший засвідчений в історії лікар нашого краю – преподобний Агапіт. Тут свій останній земний спочинок знайшов видатний державний діяч та звитяжний полководець князь Костянтин Іванович Острозький. З цією Лаврою нерозривно пов’язане служіння святителя Петра Могили, видатним її меценатом був гетьман Іван Степанович Мазепа.

Наріжний камінь духовної та культурної традиції

Лише з цього дуже короткого переліку імен можемо бачити, що Лавра Печерська за своїм значенням є одним з наріжних каменів, є одним зі стовпів всієї нашої духовної, культурної та національної ідентичності. Українські традиції богослужіння і сакральної архітектури, іконопису та співу, літописання, освіти та друкарства – все це та багато іншого неможливого мислити без Печерської Лаври.

Повернення Лаври до правдивих джерел

Саме тому так завзято протягом століть наші вороги всіляко намагалися викорінити правдиву печерську традицію, підмінивши її фальшивками «русского міра». Російська імперія зла довгий час намагалася через залежні від неї інституції, в першу чергу церковні, насаджувати у цьому святому місці рабську покірність завойовникам.

Але нині, завдяки спільним зусиллям Української Держави та Української Церкви, Лавра звільняється від кайданів «русского міра» та повертається до свого коріння, до своїх правдивих джерел.

Назустріч 1000-літтю Лаври 975-ліття Лаври, яке ми урочисто відзначаємо, нагадує про наближення справді унікального ювілею – її 1000-ліття. Вірю, що разом, спільними зусиллями, ми здатні зробити все задля того, щоби відбувся він гідно. Відбувся у мирній, соборній, незалежній Україні, вільній та міцно захищеній від загроз російських імперських примар.

І нехай заступництво Пресвятої Богородиці та молитви отців Печерських будуть на допомогу всім, хто сприяє цьому – нашим героям-захисникам на чолі із Верховним Головнокомандувачем, нашим друзям та союзникам у всьому вільному світі та всім нам – дітям великої української родини. Слава Ісусу Христу! І слава Україні!

Задокументовані факти дня

У церемонії взяли участь Президент України Володимир Зеленський і Митрополит Епіфаній. Серед учасників була віцепрем’єр-міністерка — міністерка культури України Тетяна Бережна. На урочистості прибули генеральний директор ЮНЕСКО Халед Ель-Енані та керівниця Бюро ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі. Участь узяв уповноважений Федеральної ради Швейцарії з питань України Жак Гербер. Під час церемонії відбулася офіційна передача документів між уповноваженим Швейцарії та генеральним директором ЮНЕСКО. Того ж дня відкрили виставковий проєкт «Духовні скарби нації. Ризниця Києво-Печерської лаври». Учасникам презентували Книгу хранителів і ктиторів Києво-Печерської лаври. Перший запис у Книзі зробив Президент України. Свої записи залишили також очільник ЮНЕСКО, керівники міжнародних делегацій і Предстоятель Православної Церкви України. Книга зберігатиметься в Успенському соборі. Глава держави анонсував законопроєкт про національні святині.