19 січня Свята Православна Церква святкує Господнє Богоявлення. Це свято у перших віках християнства вважалося збірним, бо містив у собі більше подій з життя Ісуса Христа, які свідчили про Його Божество.У давнину на Богоявлення відбувалося хрещення оглашених. Новоохрищених називали просвіченими. Богоявлення звалося просвіченням, празником світел. Св. Григорій Богослов (Ж389) своїй проповіді на Богоявлення дає таку назву: “Слово на святі світла явлінь Господніх”.

Св. Августин (Ж430) говорить у своїй проповіді: “Сьогодні Бог… хрещенням у Йордані освятив води для обнови людського роду”.

Празник Богоявлення, крім празника Пасхи і Зішестя св. Духа, належить у Православній Церкві до найстарших. Його почали святкувати ще наприкінці ІІ століття.
Свято Господнього Хрещення ставить нам перед очі одну з найбільших і найглибших правд нашої святої віри — таїнство Пресвятої Трійці. При Христовім Хрещенні ясно об’явилася Пресвята Трійця, яка посвідчила про Його Божество.

Св. Григорій Богослов говорить: “Бог ділиться, так би сказати, нероздільно, і лучиться розділено, тому що Божество є єдине в Трьох і одне є Три, в котрих Божество, або, точніше кажучи, котрі є Божеством”.

Св. Іоан Золотоустий: “Наша віра — трон душі, основа життя, безсмертний корінь. Животворний корінь віри — Отець, нев’януча гілка — Син, безсмертний плід — Дух Святий,— Трійця проста, нескладна, невимовна, незбагненна, нероздільна за схожістю, достойністю, дією, Божеством і величчям; роздільна ж — за Особами та іменами, але Єдиносущна по суті і силах. Трійця існує споконвіку, не від початку одержала буття, Вона — безпочаткова, вічна, нестаріюча, безсмертна, нескінченна”.

Коли Ісусові виповнилось тридцять років і настав час вийти Йому до людей зі своєю наукою, Він із Галілеї прийшов на річку Йордан до Іоанна Хрестителя, щоб охреститися. Наступного дня Іоанн побачив Ісуса, що до нього йшов, і сказав: “Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере! Це той, що про Нього казав я: “За мною йде муж, що переді мною Він був, бо був перше, ніж я. І не знав я Його; та для того прийшов я, хрестивши водою, щоб Ізраїлеві Він з’явився”. І свідчив Іоанн, промовляючи: “Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зостався на Ньому. І не знав я Його, але Той, Хто хрестити водою послав мене, мені оповів: “Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому,— це Той, Хто хреститиме Духом Святим”. І я бачив, і засвідчив, що Він — Божий Син!” (Іоанн. І, 29 — 39).
Охрестившись, Ісус зразу ж вийшов із води. І ось небо розкрилось, і побачив Іоанн Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього. І голос почувся з неба: “Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!” (Матв. III, 16 — 17). Ця подія відкриває нам, що Бог є єдиний у трьох особах. Свято на шостий день січня називають Хрещення Господа і Богоявлення, бо при Хрещенні Христа Спасителя було з’явлення Пресвятої Трійці, а також урочисте з’явлення Божества Спасителя, який всенародно розпочав Своє відкрите служіння в ім’я визволення світу. Божество Спасителя явлено було при хрещенні Його і народу, і Іоанну Хрестителю.

За словами святого Амвросія Медіоланського, день Хрещення Господа названий Богоявленням тому, що в цей день Господь явився не лише для того, аби Його побачили, а для спасіння людей. Святий Золотоуст говорить, що не той день, в який народився Спаситель, має бути названий Богоявленням, а той, в який Він хрестився. До дня Хрещення Христос був невідомий народу. Тому Богоявленням називають не той день, в який Христос народився, а той, в який хрестився. Народ не знав Його і не розумів, хто Він, почувши, що говорить Іоанн Хреститель: “Я водою хрещу, а між вами стоїть, що Його ви не знаєте (Іоанн. І, 26). І що дивного, якщо інші не знали, коли і сам Хреститель не знав Його до того дня” (Іоанн. 1 — 33).

Святкування Богоявлення відносять до часів апостольських. У IV ст. Святі Отці Церкви Григорій Богослов, Григорій Нісскій, Амвросій Медіоланський, Іоанн Золотоуст, Августин та інші залишили нам свої високі повчання, які й зараз чуємо під час свята Богоявлення. У день Богоявлення, після літургії, в пам’ять про хрещення Ісуса Христа у Йордані Церква проводить велике освячення води на річках, озерах, у джерелах, колодязях. А саме місце, куди йдуть віруючі від церкви на освячення води, називають Йорданою. Богоявленську воду Церква використовує для окроплення храмів, помешкань та інших споруд.