Іван Мазепа – колоритна фігура в українській історії. Він викликав різноманітні емоції у оточуючих при житті та великі розбіжності при оцінюванні вкладу в історію батьківщини у нащадків. Вороги його сприймали як зрадника та небезпечного політика, прихильники відзначали велике прагнення гетьмана до процвітання рідної землі. Далекоглядний дипломат та мудрий полководець,  поліглот та людина, закохана в мистецтво, музикант та поет, ловелас та вірний сім’янин, символ прагнення до свободи – все це про відомого гетьмана України.

Суперечки про внесок та значення цієї людини не знайшли одностайної думки й досі. Хто він, кавалер почесних нагород Андрія Первозваного, Білого Орла та ганебного ордена Іуди за зраду?

Біографія,  політична діяльність

Іван Степанович Мазепа належить до православної родини відомої на українськім Правобережжі. Народився у селищі Мазепинці на Київщині 20 березня 1639 року. Змалку пізнавав ази військової справи, їздив верхи, займався фехтуванням. Успішно навчався у школі Київського братства. Отримав гарну освіту: з відзнакою закінчив Києво-Могилянський колегіум, у Варшаві Єзуїтську колегію, вільно володів латиною, російською, італійською, татарською, польською, французькою, німецькою мовами. Три роки навчався в Європі: Голландії, Італії, Німеччині та Франції, де здобув гарний досвід політичного та культурного життя розвинених держав.

Іван Мазепа був пажем при польському королівському дворі Яна Казимира. Їм дуже легко захоплювались жінки. Так, дружина впливового магната Речи Посполитої  зрадила чоловіку. Внаслідок конфлікту, який мало не закінчився дуеллю, Мазепа мав повернутись до України, де жив у родовому маєтку. Приблизно у 1668-1669 роках він одружився з трохи старшою за віком вдовою Ганною Фридрикевич, прийнявши участь у вихованні двох пасинків.

Служба при польському дворі та в уряді двох гетьманів Петра Дорошенко та Івана Самойловіча вплинула на формування національних та політичних переконань майбутнього гетьмана України, який мріяв про відродження соборної, незалежної та культурно розвиненої держави. Отриманий досвід в міжнародних справах, впливові зв’язки в російських урядових колах, вольові якості характеру, блискуча європейська освіта та бездоганні манери допомогли Івану Мазепі у 1687 році стати гетьманом. На військовій раді він прийняв булаву з рук Самойловіча.

У 50-річному віці син Стефана-Адама Мазепи та Марини Макієвської здобув символ козацької влади. Але його обрання гетьманом Лівобережної України відбувалося на фоні інтриг Софії та Петра І за право володарювати в Московії. В складні часи дісталась влада: після поразки Софії Мазепа залишався у хиткому становищі, але зміг встояти та здобути прихильність царя. Гетьманування почалось з підписання Коломацьких статей 25 липня 1687 року, за якими значно обмежувалися повноваження козацького війська:

• полководець та старшини зобов’язані були сприяти об’єднанню Московії та гетьманської України;
• вимагалося ліквідувати національну ізольованість України, для чого заохочувалися шлюби між представниками двох народів;
• заборонялося правителю козаків особисто підтримувати з іноземними країнами дипломатичні відносини;
• гетьман Мазепа з козаками був зобов’язаний допомогти московському війську у війні з Османською імперією та Кримським ханством;
• у Батурині – гетьманської столиці – розмістити полк стрільців з Московії;
• правителю заборонялося без наказу царя позбавляти старшин посад, а ті ж, у свою чергу, не мали права скидати гетьмана;
• козацька старшина повинна була доносити царському уряду на гетьмана.

Іван Мазепа вимушений був підписати документ з московським урядом, який значно обмежував автономність України. Але чому ж про часи його правління кажуть, що «від Богдана до Івана не було гетьмана в країні»? Чому він утримався у влади 22 роки?

Налагодження стосунків з Петром І таким чином врятувало країну від руйнування, яке загрожувало державі після перевороту у Московії 1689 року. Завдяки багатому досвіду грамотно вибудовувалась зовнішня політика гетьмана.

Дипломатичний хист допоміг Мазепі у стосунках з Петром І. Монарх користався порадами мудрого діяча в боротьбі з татарами, османами та у справах Речі Посполитої. Козацьке військо активно брало участь у грандіозних  походах. Так, вирішальна битва у 1696 році принесла бажану перемогу на Азовському морі, під натиском козаків ключова фортеця османів – Азов – пала. Знатні вельможі московського уряду визнавали, що не було ніколи більш вигідного для монарха порадника з гетьманів, як Іван Мазепа. Петро І нагороджував його орденами за видатні заслуги.

Але чим корисна ще була дружба з царем? Довірливі стосунки з Петром І дали Мазепі можливість збудувати дипломатичні відносини з міжнародними діячами всупереч забороні, прописаній у Колмацьких статтях.

Внутрішня політика гетьмана була спрямована на:

• об’єднання козацьких земель Слобожанщини, Запоріжжя, Лівобережної, Правобережної та Ханської України;
• зміцнення гетьманської влади;
• становлення держави європейського типу, але зі збереженням традицій існуючої системи козацького устрою;
• розвиток торгівлі та промисловості;
• зміцнення економічного та культурного розвитку.

Діяльність та прагнення Мазепи розширити автономність Гетьманщини йшли врозріз з політикою Російської держави. Під час Північної війни, розпочатої Московією зі шведами, розбіжності між Росією та Україною стали очевидними. Експлуатаційне використання ресурсів Гетьманщини викликало незадоволення, тому що:

• для козацького війська були кабальні вимоги, воно повинно було, крім оборони кордонів власної держави від безпосередніх ворогів (османів, поляків, татар), приймати участь у битвах у Литві, Польщі, Ліванії, де зазнавало великі втрати;
• призначались московські, або німецькі командири, які зневажливо ставились до козаків;
• за власний кошт населення годувало солдатів Московії, утримувало коней драгунів;
• відбувався утиск місцевого населення;
• квартирування полків погіршувало матеріальне становище українського народу, що викликало обурення.

Вагомі підстави були у гетьмана вважати, що Петро І пожертвує його країною за вихід до Балтики. Активна допомога проти шведів за вихід до моря виснажила Україну, це змусило Івана Мазепу укласти таємний союз з королем Карлом ХІІ проти Петра І. Угода гетьмана зі шведами зобов’язала Україну надати допомогу у війні проти Московії, після чого Карл ХІІ повинен був гетьманські землі звільнити від влади царя. Військо короля Швеції вступило у жовтні 1708 року на територію України. Іван Мазепа з 15 тисячами козаків та кошовий отаман Кость Гордієнко з 8 тисячами запорожців приєдналися до шведів. Через те, що союз був таємним, більшість старшин, козаків, міщан не зрозуміли цього кроку гетьмана та не змогли його вчасно підтримати. Все вирішилося в битві під Полтавою, яка закінчилася нищівною поразкою війська Карла XII.

За цей вчинок гетьман Мазепа був оголошений зрадником. Українці, які підтримували його, знищувалися, в усіх церквах за наказом царя перебіжчика проклинали. Московське військо зруйнувало Запорізьку Січ, знищило гетьманську столицю – місто Батурин, жорстоко розтерзавши там 6 тисяч мешканців. Петро І наказав виготовити для Мазепи іменний орден Іуди за зраду.

Після поразки у війні Мазепа з Карлом XII знайшли притулок в османській Молдові, де 21 вересня 1709 року славетний гетьман України помер у селищі Варниця, біля міста Бендери.

Ставлення істориків

Історія досі не може дати однозначну оцінку діяльності гетьмана: дехто вважає його зрадником, інші – патріотом країни, яка тривалий час знаходилася в принизливому стані васала Московії. Російські історики за часів СРСР вважали відмову Мазепи від союзу з Московською державою порушенням Переяславської угоди, тому для них він був відступником, а його ім’я  синонімом «сепаратист». У часи перебудови вперше вчені отримали можливість трактувати діяльність гетьмана інакше. Здобуття незалежності Україною у 1991 році дозволило вивчати офіційні історичні документи без тиску загальноприйнятої думки. Після вивчення фактів в новому світлі постає образ гетьмана.

Нині ж нащадкам, щоб надати об’єктивну оцінку діяльності гетьмана, слід звернути увагу на справи, які говорять про Івана Мазепу без зайвих слів:

1. Гетьманування у продовж 22 років.
2. Підтримка союзу з Московією, який забезпечував безпеку та надавав максимально можливу автономію Україні.
3. Щоб протистояти армії турків, Іван Мазепа за власні кошти створює перший флот України, це 600 човнів, 100 стругів, розташованих на Дніпрі.
4. За власні кошти збудував 12 церков в стилі українського бароко та реставрував 20 православних храмів на території всіеї Гетьманщини.
5. Матеріально підтримав спорудження нових корпусів Могилянського колегіума, який набув статусу академії.
6. Збудовані південні фортеці на річці Самара – Ново-Сергіївська та Новобогородицька.
7. Під час гетьманування  Мазепи відзначається розквіт освіти, архітектури, літератури, філософії, теології. Видавалися твори на українській мові. Виникає новий напрямок у мистецтві – українське, або мазепинське бароко.
8. Безпосередня участь в 1696 році у здобутті фортеці Азов.
9. У 1702 році окупував Правобережжя, об’єднавши обидві частини Наддніпрянської України.

Іван Мазепа – меценат, мудрий гетьман, порадами якого користувався Петро І, тривалий час лавіював в політиці, відстоюючи інтереси власної країни. Не в силах більш терпіти нечувані за нахабством вимоги Московії, полководець вирішив відновити боротьбу за незалежну державу. Саме тому царем та московським урядом було покладено стільки зусиль, щоб стерти ім’я славного гетьмана з пам’яті українців.

Портрети Івана Мазепи

Суперечливий та неординарний історичний діяч мав великий вплив у політиці та залишив незабутній слід не тільки в історії України. Як не намагався уряд Москви, але слава про добрі справи гетьмана не вмерла. Царедворці приклали великих зусиль, щоб стерти з людської пам’яті згадку про великого гетьмана, знищівши всі його зображення на картинах, гравюрах, іконах навіть барельєфах. Вплив Мазепи та ідея звільнення України від влади та присутності Московії були настільки міцними, що російській уряд лякала сама згадка про цю фігуру.

У 2017 році група вчених та журналістів каналу 1+1 провели власне розслідування з метою встановити як саме виглядав Мазепа та чому на всіх нині існуючих портретах його обличчя було спотворено:

На сьогодні існує лише 16 портретів, які приблизно нагадують справжню зовнішність гетьмана.

Зусиллями мистецтвознавців, експертів-криміналістів, істориків були вивчені:

• зображення з Дніпровського музею;
• гравюра з літопису Самійла Величка;
• гравюра Бернінгротга;
• портрет з Національного музею історії України;
• фреска в Києво-Печерській Лаврі.

Цікаві факти

• Мазепа славився ловеласом та подобався жінкам, але одружившись, прожив з дружиною 35 років, не маючи власних дітей, виховував двох пасинків.
• Був поліглотом та вільно володів 9 мовами.
• Мазепа – найбагатша людина у Європі того часу завдяки срібним та золотим копальням у Полтавській області.
• 8081 день був гетьманом, це 22 роки.
• 70-річний Мазепа закохався у свою 16-річну хрещеницю Мотрю Кочубеївну. Це була взаємна пристрасть, але гетьман змушений був відмовитися від стосунків, відправивши дівчину до батька.