14 липня 2026 року в Києво-Печерській лаврі відбулися дві знакові події.
Для паломників урочисто відкрили Дальні печери — один із найдавніших духовних осередків українського християнства.
На Соборній площі також освятили пам’ятний знак гетьману Івану Мазепі.
Чин освячення звершив Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній.

Молитва за Україну перед відкриттям Дальніх печер

Урочистості розпочалися молебнем за Україну в храмі Різдва Пресвятої Богородиці.
Богослужіння очолив Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній.
Предстоятель Православної Церкви України молився за державу, український народ, захисників і справедливий мир.
У молитві взяли участь архієреї, духовенство, військові, представники держави та паломники.
Відкриття печер стало продовженням повернення Лаври до повноцінного духовного життя.
Ця святиня знову стає доступною для молитви, паломництва та безпосередньої зустрічі з церковною історією.

Паломники повертаються до підземної святині Лаври

Дальні печери розташовані на території Нижньої лаври.
Вони є давнім підземним монастирським комплексом і місцем спочинку преподобних Києво-Печерських.
У печерах зберігаються святині, пов’язані з багатовіковою традицією чернечого подвигу.
Паломники приходять сюди не лише заради історії.
Вони приходять до місця, освяченого молитвою, постом і служінням багатьох поколінь ченців.
Відновлення доступу повертає печерам їхнє головне призначення — бути місцем молитви та духовного укріплення.
Для Православної Церкви України ця подія має особливе значення.
Лавра постає не музейним минулим, а живою святинею українського народу.
Її печери знову приймають людей, які шукають тиші, надії та Божої допомоги.

Пам’ятний знак одному з найбільших ктиторів обителі

Після відкриття печер урочистості продовжилися на Соборній площі Києво-Печерської лаври.
Блаженніший Митрополит Епіфаній звершив чин освячення пам’ятного знака гетьману Івану Мазепі.

Пам’ятний знак встановлено біля Успенського собору.
Саме з цією частиною Лаври пов’язане масштабне церковне будівництво доби Мазепи.
Гетьман був одним із найбільших благодійників Києво-Печерської лаври.
За його підтримки споруджувалися монастирські мури, храми та інші важливі об’єкти.
Мазепа підтримував відновлення Успенського собору і Троїцької надбрамної церкви.

За його кошти також постала церква Всіх Святих над Економічною брамою.
Російська імперська традиція століттями намагалася викреслити ім’я гетьмана з церковної пам’яті.
Освячення пам’ятного знака повертає до Лаври ім’я її визначного ктитора.
Це не лише вшанування історичної особи.
Це відновлення правди про українське походження, розвиток і духовну традицію святині.

Лавра як місце молитви та української пам’яті

Відкриття Дальніх печер і вшанування Івана Мазепи поєднали дві складові лаврської спадщини.
Перша складова — молитва преподобних і безперервна традиція чернечого життя.
Друга складова — відповідальність української держави та її провідників за збереження святині.
Молитва без пам’яті ризикує стати відірваною від історії.
Пам’ять без молитви може перетворитися лише на формальне вшанування минулого.
У Києво-Печерській лаврі ці виміри знову поєдналися.
Предстоятель Православної Церкви України освятив повернення і святині, і правди про її благодійника.
«Бо іншої основи ніхто не може покласти, крім покладеної, якою є Ісус Христос» (1 Кор. 3:11).