ЗВЕРНЕННЯ

АрхієрейськогоСобору Української Автокефальної Православної Церкви

на початок Великого Посту

Боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім вірним

Української Автокефальної Православної Церкви

Дорогі брати і сестри!

Починаючи з Неділі про митаря і фарисея, Церква готує нас до Великого посту, днів покаяння – часу, коли ми маємо можливість поклопотатися про очищення душі від гріхів. А в переддень посту, у Прощену неділю, на порозі відповідального поприща покаяння Свята Церква наставляє нас євангельською заповіддю про примирення з усіма братами у христі.

Щире покаяння, за словами святого Євангелія, неможливе без взаємного примирення й всепрощення: “Якщо ж не прощаєте, то й Отець ваш Небесний не відпустить вам гріхів ваших” (Мк.11,26). Тому, вступаючи в дні Великого й рятівного посту, бажаючи через покаяння одержати прощення від Бога, ми повинні з усією щирістю й серйозністю простити своїх кривдників, тих, хто нам заподіяв скорботу, прикрість або неприємність. Простити кривдника, нелегка річ. Це знає кожна людина зі свого життєвого досвіду. Але простити необхідно, тому що це веління Божественного закону, закону духовного життя, без якого немає справжньої людяності й дійсного християнства.

Для того щоб простити і примиритися з ближнім своїм, необхідно згадати про людські чесноти, совість і справедливість, і так, як велять нам совість і справедливість, поставитися до самого себе й до ближнього. Ми любимо, очікуємо й вимагаємо, щоб той, хто образив нас, першим випросив прощення й примирився з нами. Але самі не робимо це першими, носимо не місяцями, а роками гіркоту образи у своєму серці. Хто сам не здатний простити, той ніколи не прийме з усією серйозністю прощення, тому що дух всепрощення й миру може допомогти нам зрозуміти і осмислити й примиритися з усіма навколишніми. Люди, які наносять нам образу, гідні глибокого християнського жалю, за них треба молитися, за них треба щиро засмучуватися й сприяти зціленню. Тільки те, що людина здатна зробити зло, заподіяти горе, оббрехати або образити, – свідченням є те, що ця людина слабка, хвора, уразлива.

Треба відчути в глибині душі, що Христос не тільки наш Учитель, наш Друг, треба відчути, що Він наш Спаситель і що через Нього можемо здобути спасіння. І коли припадемо до Його ніг з відчуттям свого безсилля, – це й буде початок прощення,  духовного життя, нової дороги.

У цей важкий час коли сьогодні український народ вісдтоює свої права і свободи та виступає проти посягань на людську гідність, Архієрейський Собор Української Автокефальної Православної Церкви закликає духовенство і вірних в час Великого посту до посиленної молитви за Україну, примноження любові, спокою і за єдність українського народу. Також піднесімо молитви за упокій душ новітніх мучеників невинно вбитих братів і сестер наших, які на вівтар свого українського народу віддали найдорожче, що в них було – своє життя.

Улюбленні брати і сестри, в час Великого посту Архієрейський Собор Української Автокефальної Православної Церкви призиває  всіх Вас до миру, любові й до взаємного примирення та молитов.

 Принесімо Господу нашому Ісусу Христу цілковите розкаяння і розуміння свого безсилля, щоб Він відродив серце і душу, щоб наставив на путь спасіння, вічного життя, служіння Богові.

            Бог же благодаттю й щедротами Свого чоловіколюбства нехай простить всіх нас і збереже нашу Україну і благословить наш український народ. Амінь.

   Від імені Архієрейського собору Української Автокефальної Православної Церкви Блаженнійший Мефодій Митрополит Київський і всієї Ураїни,Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви.

 2 березня 2014 року Божого

м. Київ